Зоречайна

Золотий шов

Камінь піді мною не гарячий і не холодний - теплий
Бельгійська вафля з шоколадним морозивом й полуницею - смакує магічно
Кохання й любов більше не довготерплять
Вони звучать голосом ясності, щирим спічем
Любов більше не довготерпить, немає в тому потреби
Пейзажна алея, джаз на кутку під коктейлі
Справжня любов не ламати приходить, а склеювати
Золотим швом кінцуге, зміцнюючи тебе, як скелю

Ціла

не та, якої половина,

а та, що ціла

не та, якої забагато,

а та, якої вдосталь

і та, з якою оживає

закляклий простір

в ній усередині пульсує

дві аорти:

одна -

для тиші та наповнення

а інша -

для активної

сердечної роботи

та, яка вміє буть собою,

з якою щиро й просто

і та, якій майбутнє з зорями

дорогу мостять

П’янить

П'янить липовий цвіт перед грозою

Страшно все те, що прийде разом з тобою

Як можна бажати і боятися втілення?

Страх невідомого - це страх розширення

Впустити Любов

Я знаю, для чого я тут - я тут для Любові

Для Любові, яку мені пророкували Зорі

Яку я замовила ще ненародженою у Небесному Домі

Щоб впустити Її і прожити на пару з Тобою

Для чого я тут? 

Я ніби прокинулась зараз, а до цього спала

і напівсонною-сплячою тебе наперед упізнала

Любов відчутна крізь простір і час - наш іще наступає

Не знаю, як Доля з’єднає нас, та вона нас з’єднає

Відрікаюсь від ігор та драм, відлюбила страждати

Ти вже в полотні мого зараз, мов дотик до світла

Кожна зустріч у Центрі з тобою  - сяюча зоряна мапа

У мене до Всесвіту лине одна лиш молитва -

Впустити й прожити Любов, для якої я йшла це життя прожити

Звідси у майбутнє

Любити тебе звідси у майбутнє і з майбутнього у зараз

Не знаючи ще дотиків ні вуст наших, ані облич

Це знає лиш Майбутня Я, це в неї є ця пам’ять

А я збираю маркери й підказки у цім дні

Про те, як твої очі, серце й плечі теж мене кохають

І як готує доля нам любовний еліксир

Я ще не знаю, коли саме ти мене впізнаєш

Я ще не знаю, коли саме підійдеш

Але Майбутня Я листівки мені надсилає

З приміткою: “Він тебе теж”

Я ще не знаю, як тут справитися/сплавитися

Як перейти до тебе хиткий міст

Майбутня Я радить мені розслабитися:

“Коли проходитиме шторм, - зробимо розріз”

Парад планет

Про що говорить й перешіптується січневий цей парад планет?

Про те, як нам з тобою перестрітися без зайвих свідків тет-а-тет 

Як душами наговоритися, щоб сміх глушив звуки мопеду

І в очі вдоста надивитися, як в глибину зоряного неба

Про що говорить й перешіптується у лютому парад планет?

Про те , що зустріч наша визначена, і сумніватися - пусте

Про те, що ти таки знайдеш мене і сам прийдеш до мене в День

І оспіваємо Кохання ми парадом із пісень

Про що говорить й перешіптується цей парад планет?

Про те як ми кохаємось у ліжку , не додивившись фільм “Тенет”

Як любиш груди, шию, щічки, знімаєш одяг і кольє

Як вболіває за нас Вічність і Час пильнує прямо в вічі, всміхається - і настає

Про що розкаже тишком-нишком цей парад планет?

Про дві обручки й двох щасливців весільний танець менует

Про їх майбутнє, сина й доньку, про сад шипшини і троянд

Історію, яку навмисне вигадать - навряд

Хіба що Бог разом з Буттям в натхненному Люблю

Писали Долю цим обом, щоб через них прожить Свою.

Обіцянка собі

Я обіцяю собі піти на поклик Кохання, коли  зустріну

Прожити досвід космічної пари і зоряної любові

Я обіцяю собі довіритись Внутрішнім й Вищим Силам

Щоб решту життя прожити в Новій парадигмі в партнерстві з Буттям і з Тобою

Я обіцяю впізнати Тебе серед інших

Поглядом, дотиком, голосом, усмішкою

в Центрі і Вічності в парадигмі невизначеності ми все відчули і вирішили

Я обіцяю собі долевірною бути, любові закон не порушивши

Я обіцяю тобі дозволити взяти мене за руку

Я обіцяю тобі не злякатися перших дотиків

і поцілунок, що у щоку спершу був поцілений

залишить на наших вустах, ключицях і шиї жару пристрасті ніжні опіки

я обіцяю собі не тікати від тебе

я обіцяю, що дам тобі шанс проявитися

в день, коли догори дном звалиться на нас небо

стане і час нам нарешті удвох зустрітися

я обіцяю собі, як Богу, в цьому довіритися

я обіцяю довірити Мрії Дорогу

Шлях наш Чумацький - мурахами по потилиці

Йдемо назустріч один одному

Крокуючи нога в ногу

Коли я дивлюся на тебе

На твоїх віях ласкаво моститься пил

Із комети, що летіла до нас сотні років

Пам’ять цілих галактик, вибух зорі

Перші спогади про створення світу

Вони вляглись саме між твоїх вій, чому б ні?

Коли ти засинаєш без мене і бачиш море,

Я б хотів побувати з тобою в одному сні

Хоча ти і без того розкажеш мені вранці усі історії

Поки ковдра одна на двох і рука в руці

“Не голися, - ти кажеш, - мені подобається ця борода,

Русява і ніжна, як тепла у крані вода,

Коли хочеться вмитися після насиченого довгого дня,

І пам’ятати цей доторк любові на вустах і щоці”

Ніколи не думав, що я здатен кохати аж так

Стільки часу жив немов стиснутий гнівом кулак

А потім знайшов тебе - і просто поїхав дах

Так яскраво світила ти всім, що несеш у собі

Не одразу розгледів ту, що завжди шукав

Перший час тільки і й робив, що ловив ротом ґави

Але потім янгол мені м’язи серця розм’яв

І я закохався у тебе без тями

Що знайшов я на дні твоїх сіро-зелених очей?

Як любов може бути м’якою і як її сила пече

Як кохання рікою в моїх жилах тепер тече

Разом з кров'ю, яку я за тебе тепер віддам

А за тебе, кохана, я стану вогнем і мечем

Поки гра чекала героїв, ти стала моїм квачем

І зловила мене не похапцем, а живцем

І я більшого щастя в житті за тебе ніколи не мав

І в зіницях твоїх - плеяди моїх бажань

Моїх мрій і втілення моїх чекань

Моя суть і подяка буттю, скільки слів не чекань

За те, що День, коли я впізнав тебе, взяв і настав

Ти постала переді мною ясна, прекрасна й проста

Я подумав одразу: з цією хочу прожити до ста

Тримати в руках, немов всесвіт, цілувати її вуста

Збудувати між можливим і неможливим моста

Щоб вона до Мрії своєї пройшла

А я йшов поряд, може й ніс на руках

Я ж кажу, від неї реально поїхав дах

Хто там зараз сміється: Будда? Ісус чи Аллах?

Чим я це заслужив? Не цікаве питання

Хай лишить нас у спокої небесна та канцелярія

Мене влаштовує наш дивовижний сценарій і наш будинок, і наша Нарнія

І як нас Доля до Мрії веде

- Ну що там? Результат довго чекати?

- Ммм, здається я стану мамою, а ти  станеш татом

Не знав я, що зможу ще більше кохати

І батьки наші також відчули це свято

Як побачили скрін із УЗД

Тепер в неї під серцем поселилось одне іще

Плід кохання, що б'ється із нами в такт

Слава тому дощу, від якого накрив я її плащем

І вона мені вперше сказала: “Так”.

Вам обом

Перше травня - розквітли каштани

Бог заводить тебе у сад

Ти зробила ривок, загоюй рани

Скоро буде весільний парад

Ти вступаєш в новітні води

Відкриваєш собою нове

Вдосталь гідності і свободи

І любові, що в жилах тече

Ти ще так, повір, не кохала

Починається Співу День

Те, чого ти всім серцем жадала

Чуєш? Стукається в твої Двері

Зовсім скоро твоя дорога

Заплететься з його шляхом

Це кохання - дарунок від Бога

Вам обом.