Бути відьмою

Чути голоси високих трав,
напуватись в Межиріччі чар,
розчинятись у тумані, як у морі,
там, де серце у людей, носити зорі,
володіти мовою істот
і молитись там, де ходить бог.

Босою в росі стрічати день,
з мавками заводити пісень,
з верболоз плести шляхи,
а із павутиння - долі.

Спати у пташиному гнізді,
вимощеному з гілля й колосся.
Бути відьмою - тривати на межі.
і світи носити у волоссі,
щоб збувати те, що не збулося
в попередньому житті.