Зустріч

 Гори увібрали в себе відтінки

Пруської блакиті

Під грозовими хмарами

Вершками морської піни

Збиралася злива 


Грім, від якого трусяться скелі

Мов коліна під час закоханості


Наша зустріч така ж неочікувана

Як олень біля водопою

посеред горобиної ночі


Ми ховалися під смереками у посмішках

З мокрими щоками і волоссям

очі кольору волошок

Серце шалено колотиться


Я впізнала тебе

Ми розбили намет

Блискавки, грім

Обійми у спальнику й тихе:

"Не бійся, на ранок мине"


На ранок шляхи розійшлися,

Не пам'ятаю обличчя, лише наплічник

Та я впізнаю тебе серед інших

По очам із волошок я впізнаю тебе




Коментарі

Популярні публікації