Каштанове

 Сиджу під каштаном, дивлюся на Київ

Війна ця триклята всю душу виїла

Вогні надвечір'я плечі розтиснули

Трава у долонях така шовковиста

Так хочеться легкості і свободи

Спиною на землю - й дивитись на зорі

І сміх, немов воду, в простір розплескувати

Плечем до плеча пісні обговорювати

Так хочеться бути живою й простою

І дихати травнем з тобою наввипередки

Ділитися мріями, Труханів весь обійти 

Й наливку із "П'яної вишні" випити

І руки сплести долоня в долоню

Вдихнути запах волосся і скроні

Торкнутися ніжно щокою щоки

І дати каштанам вночі розцвісти