Портрет

ти схожий на захід сонця

теплого вересневого вечора

на березі моря

на лагідність бузкового кольору,

на спокій м’якої води,

на ніжність лоскотання хвилями 

босих ніг

схожий на танці птахів - палкі, пристрасні,

на жар помаранчевої розхристаності,

на кольори сутінкової насиченості,

на відчуття доконаності, наповненості, ситості,

на одночасну визначеність і невизначеність

на оберіг в серці з пожиттєвою пропискою,

на того, кого армією янголів не витіснити,

на запах дощу після озвученої на краю світу обітниці,

на родинний через десять років різдвяний обід

ну привіт