Поезія Літи Ахметової
Стукається, мов у двері,
Смуток за незбутим
Заглибитися з головою,
Повністю прожити, -
І забути
Відпустити віжки,
Передати їх у руки
Майбутньому
Воно краще знає,
Як бути
____
2024 р.
Коментарі
Дописати коментар